Київрада розпочала “МАФову реформу” ще у 2024 році, що суттєво змінює вуличну торгівлю в столиці. Багато великих і малих кіосків, торговельних павільйонів, терміналів для поповнення рахунків, автомобілів “МобіКава” та стильних яток, як Aroma Kava з Хрещатика, мають однакову долю. Втративши легітимність на своїх місцях, вони демонтуються та відправляються на штрафмайданчики, де спочатку зберігаються три роки, а потім або розбираються на метал, або передаються військовим. Інформатор відвідав один із трьох таких майданчиків, щоб на власні очі побачити, куди йдуть МАФи на «вічний спочинок». У Києві існує три штрафмайданчики для МАФів: на вулицях Богатирській, Озерній та Святослава Хороброго, неподалік від аеропорту “Жуляни”, біля Тролейбусного депо №3. Ми вирушили на цю локацію, де 30 березня 2026 року директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов передавав МАФи для потреб однієї з військових частин. Це вже звична практика, оскільки після початку повномасштабного вторгнення РФ військові мають нагальну потребу в тимчасових конструкціях. “Всі військові частини в Україні, напевно, вже отримали МАФи від КП “Київблагоустрій”. Вони є в усіх містах прифронтової зони, близько тисячі тимчасових споруд за чотири роки війни. Це як нові, так і старі об’єкти, а також багато пересувної торгівлі”, – зазначив Михайло Буділов. Навколо нас розташовані кіоски, ларьки та павільйони. За словами посадовця, їх близько трьох тисяч: численні вивіски, такі як “Китайська локшина” з кумедною пандою, пересувний кіоск, оформлений як українська хата з солом’яною стріхою, “Ремонти взуття”, обміни валют, міні-ательє з білизною, барбершопи та кав’ярні, яких так багато, що здається, весь Київ підсів на ароматну робусту з Бразилії та Кенії. Кав’ярні, такі як Кава Бінокль, Кавоманія, Uno Coffee, Мобі Кава, Aroma Kava, заполонили місто. Серед інших, Інформатор знайшов той павільйон, що стояв неподалік від виходу зі ст.м. Хрещатик – стильний, з впізнаваним візерунком. Також вразили автомобілі-кав’ярні, які залишилися серед стаціонарних МАФів: серед старих автівок, таких як українські “Таврії” та “Рафі”, знайшовся й раритетний східнонімецький “Barkas B1000”, а також Renault Kangoo нульових років, який його власники чомусь не забрали зі штрафмайданчика. “Раніше близько 60% МАФів після демонтажу забирали їхні власники, компенсуючи КП “Київблагоустрій” витрати на демонтаж. Але зараз цей показник знизився до 11%. Причина проста: за новими правилами, ці МАФи більше не можна буде встановити – ні перенести, ні розмістити. Тобто, у Києві вони фактично вже нікому не потрібні”, – пояснює Михайло Буділов, вказуючи на досить нові павільйони, встановлення яких, напевно, коштувало чимало. Військові уважно спостерігають за тим, як обраний ними МАФ вантажать на платформу вантажівки. Ідентифікувати їх неможливо, адже це одна з бойових бригад, і обраний ними металевий павільйон поїде “на передову”. Обличчя прикриті, але атмосфера дружня: вони жартують, кажучи, що київські кіоски служать у обороні Краматорська та Слов’янська, а також у Констянтинівці та інших містах, які страждають від війни. “Якщо строки ще не спливли, ми зв’язуємо військових з власниками демонтованих споруд. Якщо ті не заперечують, то МАФи також передаються на потреби війська”, – пояснив посадовець Інформатору. Сам штрафмайданчик міг би стати об’єктом індустріального туризму. Це атмосферна локація: тисячі кіосків та яток, розташованих один на одному в два поверхи, справляють вражаючий ефект. Однак охорона навряд чи буде рада відвідувачам, адже це об’єкт підвищеної небезпеки, проте масштаби можна побачити на фото. Власники цієї “колекції” вирішили залишити свої володіння напризволяще, переклавши демонтаж на громаду Києва. Адже вони отримують приписи про необхідність вивезти МАФи за тижні або навіть місяці до моменту, коли на локацію приїжджає техніка КП “Київблагоустрій”. “По-хорошому, обов’язок власників – самостійно прибрати ці МАФи. В ідеальному світі такі КП, що займаються демонтажем, не мали б існувати, адже демонтуються ті МАФи, в яких або немає дозвільних документів, або термін дії цих документів закінчився. Якби власники прибирали їх самостійно, це питання б не стояло. Але нині лише близько 40% власників прибирають свої МАФи самостійно, а 60% цього не роблять, тому фактично демонтаж здійснюється за рахунок бюджетних коштів”, – нарікає Михайло Буділов. Ще одне питання, яке, напевно, виникає у киян: чи можна придбати більш-менш “живий” павільйон чи кіоск, наприклад, для літньої кухні на дачу? Відповідь цілком очікувана. МАФи мають бути або порізані на метал, або відправлені на допомогу військовим – інших процедур, включаючи викуп через аукціон, просто не існує. Нагадаємо, в грудні 2025 року Інформатор повідомляв, що хвиля демонтажу МАФів, що триває протягом року у Києві, нарешті дійшла до головної вулиці країни. На Хрещатику 23 грудня прибрали перший кіоск, що стояв тут протягом 15 років. А у Департаменті територіального контролю розповіли Інформатору, чи чіпатимуть найвідоміший МАФ, що стоїть на розі Хрещатика та вул. Прорізної з 1949 року. Нещодавно ми також повідомляли, що у Києві почали бити вітрини та розмальовувати фасади “кафешопів” з мережі U420. Інформатор вже писав про ці МАФи, розташовані в людних місцях і біля станцій метро: з’ясувалося, що в них продають справжні наркотики – небезпечні психотропні речовини під виглядом сувенірної продукції. Серед клієнтів є навіть неповнолітні, адже продавці не надто ретельно перевіряють документи у покупців.
Опублікувати у
Соціальні питання
Київські МАФи: Куди йдуть кіоски після демонтажу
Вам також може сподобатися
Опублікувати у
Соціальні питання
Проблеми з проведенням ярмарків у Києві: думки мешканців
Опубліковано
admin
Більше від автора
Опублікувати у
Суспільство
Допомога штучному інтелекту: Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» запрошує волонтерів
Опубліковано
admin
Опублікувати у
Транспорт
Kyiv City Express повертається до стандартного розкладу руху
Опубліковано
admin
Опублікувати у
Суспільство
Хто такий Олексій Коваль: деталі інциденту з побиттям на Дністрі
Опубліковано
admin